Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 року Справа № 910/25918/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корсака В.А. - головуючого, Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б., за участю представників:позивача відповідачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином) Невмержицький О.М. (дов. від 28.09.2015 р. №02010)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віпкар" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2015у справі № 910/25918/14 господарського суду міста Києваза позовомАкціонерного товариства "Кінгдом Холдінг Істеблішмент"/ "Kingdom Holding Establishment" (Vadus, Liechtenstein)до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віпкар"провиселення з нежитлового приміщення

В С Т А Н О В И В :

Акціонерне товариство "Кінгдом Холдінг Істеблішмент"/ "Kingdom Holding Establishment" (Vadus, Liechtenstein) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віпкар" в якому просило, виселити відповідача з нежитлового приміщення загальною площею 497 кв.м., яке знаходиться на 1 поверсі будинку, розташованого за адресою 01133, м. Київ, бул. Л. Українки, 23-Б, та з нежитлового приміщення загальною площею 311,94 кв.м., яке знаходиться на 4 поверсі будинку, розташованого за адресою 01133, м. Київ, бул. Л. Українки, 23-Б .

Позов мотивовано посиланням на обставини розірвання договору оренди від 01.05.2014 р., у зв'язку з несплатою відповідачем орендної плати у встановлені договором строки, що є підставою для виселення відповідача з орендованих приміщень.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.02.2015 р. у даній справі (суддя Цюкало Ю.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 р. (колегія суддів у складі головуючого судді Власової Ю.Л., суддів Корсакової Г.В., Хрипуна О.О.), позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Віпкар" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 р. та рішення господарського суду міста Києва від 02.02.2015 р. скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неповне та неналежне встановлення судами попередніх інстанцій обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків судів цим обставинам, а також порушення норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.09.2015 р. касаційну скаргу у справі №910/25918/14 прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні 07.10.2015 р. представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 30.04.2013 р. між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр-Стиль" був укладений договір доручення, відповідно до умов якого, позивач передав повіреному об'єкти нерухомості, що йому належать, а саме: офісний блок, площею 4995,0 кв.м., який знаходиться за адресою: 01133, Україна, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 23-Б; паркомісця на підземній автостоянці за №№ 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63, 64, 65, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 84, 85, 86, 87, 88, 89, 90, 91, 92, 93, 94, які знаходяться за адресою: 01133, Україна, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 23 (об'єкт), який він придбав на території України у відповідності з вимогами законів України, а повірений взяв на себе зобов'язання за винагороду, зокрема передавати об'єкт в цілому або його окремі приміщення в оренду.

01.05.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр-Стиль", яке діяло від імені та в інтересах позивача та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віпкар" був укладений договір оренди №010514/1, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр-Стиль" передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Віпкар" прийняло в тимчасове, платне користування нежитлові приміщення, розташовані в офісному блоці за адресою: Україна, м. Київ, бульвар Л. Українки, 23-Б.

Так, відповідно до п.1.1.1. договору оренди приміщення на першому поверсі будинку орендується для використання відповідачем як автосалон, площа 497 кв.м.

Згідно з п.1.1.2. договору приміщення на четвертому поверсі будинку орендується для використання відповідачем, як офісне приміщення, площа 311,94 кв.м.

Відповідно до п.3.1. договору приміщення повинні бути передані Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр-Стиль" і прийняті відповідачем протягом 5 робочих днів з моменту укладання цього договору на підставі акту прийому-передачі.

Згідно з п.4.1. договору оренди строк оренди за цим договором починається з моменту прийняття відповідачем від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр-Стиль" приміщення за актом прийому-передачі, відповідно до умов цього договору та закінчується 30.04.2016 р.

Відповідно до п.4.2. договору оренди строк оренди, визначений у п.4.1. договору, припиняється у випадках дострокового розірвання договору, у випадках закінчення строку оренди, а також в інших випадках передбачених чинним законодавством.

Згідно з п.5.1. договору оренди починаючи з дати прийняття відповідачем від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр-Стиль" приміщення за актом приймання-передачі, відповідач сплачує Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр-Стиль" орендну плату за користування приміщення. Комунальні послуги та експлуатаційні витрати відповідач сплачує окремо, на підставі договору та договорів, укладених відповідачем з організаціями, що надають відповідні послуги.

Відповідно до п.5.4. договору відповідач щомісяця самостійно сплачує орендну плату за поточний місяць оренди не пізніше 5 числа поточного календарного місяця строку оренди, за який здійснюється оплата.

Згідно з п.5.5. договору відповідач сплачує щомісячну орендну плату шляхом банківського переказу на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр-Стиль", який зазначено в договорі або на інший рахунок, про який Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр-Стиль" може повідомити відповідача у письмові формі принаймні за 5 робочих днів до дати платежу. Факт виконання зобов'язань по цьому договору посвічується сторонами шляхом підписання акту виконаних робіт до 10 числа місяця, наступного за звітним, сторони підписують акт виконаних робіт - надалі акт. У випадку неповернення відповідачем та/або ненадання мотивованої відмови від підписання акту, який був складений, підписаний та надісланий Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр-Стиль" на адресу відповідача, протягом 10 робочих днів з моменту відправлення, цей акт вважається прийнятим та підписаним відповідачем.

Відповідно до п.7.1. договору після закінчення строку оренди, вказаного у п.4.1. договору, відповідач зобов'язаний повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр-Стиль" орендоване приміщення в день закінчення строку оренди за актом прийому-передачі приміщення.

Відповідно до п.7.2. договору оренди, у випадку дострокового розірвання договору внаслідок виникнення будь-якої з обставин, передбачених цим договором, відповідач зобов'язаний повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр-Стиль" за актом прийому-передачі орендоване приміщення протягом 3 робочих днів з дня припинення договору, але у будь-якому випадку не пізніше 25 календарних днів з дня направлення Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр-Стиль" відповідачу письмового повідомлення про розірвання цього договору.

Згідно з п.7.6. договору приміщення вважається поверненим Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр-Стиль" з дати підписання сторонами акту прийому-передачі, який з моменту підписання буде невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.9.2. договору сторони дійшли до взаємної згоди про те, що даний договір оренди вважається розірваним за взаємною згодою сторін без підписання будь-яких додаткових угод у випадку, якщо, в тому числі: відповідач не вносить, вносить не в повному обсязі орендну плату та/або інші платежі, передбачені цим договором в повному обсязі, протягом одного місяця або систематично (2 або більше разів) затримує їх виплату; якщо заборгованість відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр-Стиль" по сплаті орендної плати та інших платежів, неустойки (пені), передбачених цим договором, становить суму, що дорівнює двохмісячній орендній платі. Про розірвання договору з підстав, визначених п.п. 9.2.1.-9.2.8. договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр-Стиль" письмово повідомляє відповідача. При цьому у випадках, передбачених п.9.2.1.-9.2.6., 9.2.8. договір вважається розірваним через 30 календарних днів з дня направлення Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр-Стиль" відповідачу письмового повідомлення про розірвання договору.

Відповідно до п.10.8 договору будь-яке повідомлення необхідне або дозволене за цим договором, надається в письмовій формі. Такі повідомлення вважаються наданими, якщо вони вручені особисто, надіслані кур'єром або рекомендованим листом. Повідомлення надсилаються сторонам за їх реквізитами, які вказані в цьому договорі або які можуть бути повідомлені сторонами одна одній у письмовій формі. Повідомлення вважаються здійсненими сторонами належним чином, якщо воно надіслано за поштовою адресою сторони, вказаною в цьому договорі.

На виконання умов договору 01.05.2014р. між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр-Стиль" був підписаний акт прийому-передачі приміщення, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр-Стиль" передало, а відповідач прийняв нежитлові приміщення, розташовані в офісному блоці за адресою: Україна, м. Київ, бульвар Л. Українки, 23-Б, а саме: приміщення на першому поверсі будинку для використання як автосалон, приміщення на четвертому поверсі будинку для використання як офісне приміщення.

01.06.2014 р. між сторонами був укладений додатковий договір №1 до договору оренди №010514/1 від 01.05.2014 р., в якому сторони домовились внести зміни до п.5.2. договору.

В період червня-листопада 2014 р. між сторонами були підписані акти здачі-прийняття робіт, відповідно до яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр-Стиль" надало послуги з оренди нежитлового приміщення.

18.07.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр-Стиль" направило відповідачу письмову телеграму, якою повідомило про дострокове розірвання договору в односторонньому порядку відповідно до умов договору та вимагало звільнити приміщення та сплатити заборгованість.

Дана телеграма відповідачем прийнята не була.

25.07.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр-Стиль" звернулось до відповідача з листом, в якому повідомило про припинення договору оренди з 17.08.14 р. та зазначило про необхідність сплати заборгованості за два місяці з орендної плати та комунальних платежів. Лист-вимога був відправлений на адресу відповідача: місто Київ, бул. Лесі Українки, 23-Б, автосалон "Bentley", який зазначений в договорі оренди, та отриманий останнім 27.08.14 р.

10.10.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр-Стиль" звернулось до відповідача із листом вих. №12, у якому було вказано про дострокове розірвання договору оренди №010514/1, укладеного між сторонами, необхідність звільнити та передати за актом прийому-передачі приміщення Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр-Стиль" до 10.11.2014 р.

Вимоги позивача виконані не були, що і стало підставою для звернення до суду з позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач неналежним чином виконував умови договору оренди щодо своєчасної сплати орендних та комунальних платежів, а відповідно до умов договору, договір оренди вважається розірваним без підписання будь-яких додаткових угод у випадку, якщо відповідач порушує свої зобов'язання з внесення орендної плати та інших платежів, передбачених цим договором, протягом одного місяця або систематично затримує їх виплату, а у випадку дострокового розірвання договору відповідач зобов'язаний повернути орендоване приміщення.

Свої рішення суди попередніх інстанцій обґрунтовували приписами ст.ст. 509, 526, 629, 651, 759, 762, 782, 785 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Натомість, суд касаційної інстанції вважає такі висновки передчасними, у зв'язку з тим, що судами попередніх інстанцій не було вжито заходів для встановлення дійсних обставин справи та правовідносин сторін, які мають суттєве значення для вирішення справи та надання цим обставинам належної правової оцінки.

Стосовно цього, колегія суддів касаційної інстанції зазначає про таке.

До відносин оренди застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами ст. 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ст. 286 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 291 Цивільного кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Статтею 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 782 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Відповідно ст. 761 Цивільного кодексу України право передавання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Так, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що ні місцевим судом, ні судом апеляційної інстанції не було встановлено кому саме та на яких підставах належать спірні нежитлові приміщення.

Також, судами попередніх інстанцій було залишено поза увагою той факт, що 01.06.2014 р. між сторонами був укладений додатковий договір №1 до договору оренди, яким сторони змінили формулу розрахунку орендної плати, а у період червня-листопада 2014 р. між сторонами були підписані акти здачі-прийняття робіт, відповідно до яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр-Стиль" надало послуги з оренди нежитлового приміщення.

При цьому, першу вимогу про розірвання договору оренди Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр-Стиль" направило відповідачу 18.07.2014 р., другу вимогу 25.07.2014 р.

З викладеного вбачається, що приймаючи рішення у даній справі, судам попередніх інстанцій необхідно було належним чином дослідити: чи була заборгованість відповідача перед позивачем за договором оренди нерухомого майна за період вказаний у позовній заяві; дослідити чи є акти здачі прийняття-робіт за червень - листопад 2014 р., які підписані уповноваженими представниками сторін, підтвердженням сплати орендної плати за вказані в них періоди, а також необхідно було витребувати акти взаєморозрахунків між сторонами по орендній платі за спірний період.

За таких обставин, у колегії суддів касаційної інстанції відсутні підстави визнати судові рішення попередніх інстанцій такими, що повністю відповідають вимогам законодавства, адже, з'ясування вказаних питань має суттєве значення для правильного вирішення даного спору.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 із змінами і доповненнями рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскаржувані в касаційному порядку судові рішення наведеним вимогам не відповідають.

Відповідно до пункту 3 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віпкар" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 р. у справі №910/25918/14 та рішення господарського суду міста Києва від 02.02.2015 р. скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді М. Данилова

Т. Данилова